АМОРТИЗАТОРИ: ЩО ПОТРІБНО ЗНАТИ АВТОМОБІЛІСТУ
Амортизаторам належить важлива роль у житті автомобіля: від їхнього стану залежить, як довго прослужить машина, оскільки справні амортизатори забезпечують менший знос шин, гальмівних колодок, нормальне функціонування підвіски, справність коліс, а також комфортне керування автомобілем.
Що таке амортизатор?
Амортизатор (від фр. amortisseur) – це пристрій, що перетворює механічну енергію на теплову, один із складових елементів підвіски автомобіля, який забезпечує безпечне та комфортне пересування. Він захищає машину від надмірних навантажень та вібрацій, спричинених нерівностями дороги, а також забезпечує стійке з’єднання колеса з дорогою, запобігає втраті контролю над транспортним засобом.
Амортизатори застосовуються спільно з пружними елементами – пружинами або ресорами, торсіонами, подушками тощо.
Перевірку стану амортизаторів бажано виконувати, коли пробіг автомобіля перевищив 80 000 км. Далі слід перевіряти амортизатори кожні 20 000 км. Перевірка має здійснюватися на спеціальному стенді – у спеціалізованому автосервісі.
АМОРТИЗАТОРИ ДІЛЯТЬСЯ НА ТРИ ВИДИ:
Масляні амортизатори: в резервуарі міститься масло, яке під дією поршня перетікає з однієї площини резервуара в іншу.
Газові амортизатори: у такій модифікації як демпфер використовується газ, що міститься в робочому циліндрі під тиском.
Газомасляні амортизатори: у їх конструкції компенсаційна камера заповнена газом, що зменшує ймовірність пробивання днища через надмірне навантаження.
ЧИТАЙТЕ: ЯК ЧАСТО ТРЕБА МІНЯТИ ФІЛЬТРИ В АВТОМОБІЛІ?
Масляні амортизатори
Найбільшого поширення набули масляні (або гідравлічні) амортизатори. В масляних амортизаторах сила опору залежить від швидкості переміщення штока, а робочим тілом є масло, яке одночасно служить для змащування. Амортизатор виконує свою функцію завдяки зворотно-поступальному руху поршня: поршень через невеликий отвір перепускає масло з однієї камери в іншу, перетворюючи механічну енергію на теплову.
Жорсткість амортизаторів залежить від початкового налаштування перепускних клапанів, початкової в’язкості масла та температури навколишнього середовища, що впливає на в’язкість амортизаторної рідини (масла).
Газомасляні амортизатори
Перевага газомасляних амортизаторів: вони роблять автомобіль стійкішим.
Конструкція газомасляного амортизатора відрізняється жорсткістю, тому вибирати такі амортизатори варто лише для їзди рівними ділянками доріг. Якщо автомобіль з такими амортизаторами долає нерівні ділянки дороги, водій на власному тілі відчуватиме всі вибоїни.
Ще одна характерна риса конструкції газомасляних амортизаторів – здатність змінювати діапазон стискання. Під час їзди такі амортизатори постійно підлаштовуватимуться під швидкість і тип водіння, внаслідок чого їхня робоча поверхня постійно змінюватиметься. Пов’язано це з особливостями газу, здатного стискатися під тиском. Як результат – автомобіль з газомасляними амортизаторами стає максимально «еластичним».
Однак досягти такого позитивного ефекту від використання газомасляних амортизаторів можна тільки в тому випадку, якщо вони правильно встановлені. Їх не можна розміщувати в горизонтальному положенні, інакше всі властивості газу та його здатність чинити опір коливанням кузова відразу ж зникнуть. Тому встановлення амортизаторів дуже важливо довіряти професіоналам.
ЗА КОНСТРУКЦІЄЮ АМОРТИЗАТОРИ ДІЛЯТЬСЯ НА:
- двотрубні (основний тип на цей час);
- однотрубні (набувають поширення).
Двотрубні амортизатори
Двотрубний амортизатор складається з двох співвісних (одна в одній) труб, зовнішня з яких є корпусом, внутрішня заповнена робочою рідиною, і в ній переміщається поршень із клапанами. Простір між трубами заповнено запасом рідини для охолодження та компенсації витоків, а також повітрям – для компенсації зміни об’єму (температурне розширення рідини та вхід-вихід штока).
Переваги двотрубних амортизаторів:
- Відносна простота виготовлення та ремонту.
- Прийнятні робочі характеристики (в тому числі надійність) для більшості застосувань у транспортних засобах.
- Відсутність деталей, які виступають, – може встановлюватися всередині пружини підвіски.
Недоліки двотрубних амортизаторів:
- Повинен встановлюватися корпусом вниз (штоком вгору), що погіршує характеристики підвіски (збільшення безпружинних мас).
- При сильних навантаженнях (пересічені місцевості, спорт) при роботі рідина дуже нагрівається і може спінитися або змішатися з компенсаційним газом, що погіршить демпфірування, а це небезпечно.
Однотрубні амортизатори
Однотрубні амортизатори (їх ще називають монотрубні) найчастіше застосовуються в гоночних автомобілях. Вони мають лише один циліндр, який є корпусом для штока та поршня. Для компенсації обсягу штока є спеціальна камера із газом. В основі міститься плаваючий поршень, який відокремлює газ від рідини. Тиск газу, як правило, значно вищий за атмосферний, для поліпшення характеристик робочої рідини при нагріванні.
Переваги однотрубних амортизаторів:
- Ця конструкція практично найефективніша. Однотрубні амортизатори не бояться нахилів і можуть встановлюватися штоком вниз, що покращує характеристики підвіски за рахунок зниження безпружинних мас.
- Характеристики однотрубних амортизаторів дуже стабільні: завдяки тому, що компенсаційний газ відокремлений від рідини плаваючим поршнем, а також тому, що високий тиск газу і, як наслідок, високий тиск масла значно відкладає момент спінювання масла.
- Стінка робочого циліндра має безпосередній контакт із повітрям, що покращує охолодження рідини.
- Великий діаметр поршня та циліндра забезпечує великий обсяг рідини, що збільшує теплоємність системи.
Недоліки однотрубних амортизаторів:
- Дуже чутливі до пошкодження: не витримують ударів від каміння чи інших предметів. Вм’ятини на зовнішній стінці циліндра можуть призвести до заклинювання поршня та повного виходу з ладу, тоді як двотрубний амортизатор навіть не відчує вм’ятини.
- Процес виробництва набагато складніший, ніж у двотрубного (при виготовленні потрібна збільшена точність деталей та міцність конструкції, тому що всередині труби створюється великий тиск). Це зумовлює вищу ціну.
- Високий тиск в амортизаторі створює значну виштовхувальну силу на шток, що може призводити до необхідності заміни пружин підвіски.
Вибираючи тип амортизатора, необхідно враховувати власний стиль їзди, а також якість покриття доріг. Але треба сказати, що всі амортизатори вимагають дбайливого ставлення та своєчасного огляду. Тільки тоді вони служитимуть тривалий час.
Як перевірити справність амортизаторів в автомобілі?
Пропонуємо кілька найпростіших способів перевірки стану амортизаторів – справні амортизатори чи зношені.
- Прислухайтеся до своїх відчуттів під час керування автомобілем. Якщо чуєте глухі удари в кермо, це може свідчити про пробиту стійку, а отже, передні амортизатори слід змінювати.
- Щоб перевірити стан амортизатора, буде корисним і візуальний огляд. Якщо корпус амортизатора в маслі, то механізм необхідно замінити на новий. (Щоб подивитися, чи немає ознак розгерметизації елемента, треба вивернути передні колеса в потрібний бік.)
- Старий дідівський спосіб – ручне прокачування: відкрийте капот машини; упріться в одну з передніх стійок, наприклад, у ліву; натисніть на машину своїм тілом якнайсильніше і відпустіть. Якщо амортизатор справний, він відразу повертається в належне положення. Але якщо спостерігаються коливання, що нагадують розгойдування, це означає, що амортизатор підлягає заміні. На жаль, цей тест виявляє лише зовсім убиті амортизатори.
Які амортизатори вибрати?
Вибір амортизаторів залежить від марки та моделі автомобіля. Потрібно, щоб вони підходили під ваш автомобіль за технічними характеристиками, забезпечували необхідну керованість машиною та зчеплення у критичних режимах. При виборі амортизаторів потрібно також враховувати власні уподобання та стиль їзди: масляні амортизатори підійдуть для поганих доріг, а також для водіїв, які цінують комфорт; газові – жорсткіші, вони підійдуть для тих, хто любить агресивну їзду та різкі маневри.
ВАЖЛИВО:
- амортизатори потрібно встановлювати одного виду, комбінування різних видів може призвести до несправності автомобіля;
- амортизатори змінюють лише парами.